ЖІНКИ, ПЛЯЖ І ДАЧА МОЖУТЬ ЗАЧЕКАТИ, САМООБСТЕЖЕННЯ ГРУДЕЙ - НІ!

Рак молочної залози − найбільш поширений пухлинний процес серед жіночого населення всього світу. В Україні ж у структурі онкологічних захворювань жіночого населення рак молочної залози становить 18% і займає перше місце. Тільки за останні 20 років захворюваність на цю патологію збільшилася більш ніж у два рази! Статистика свідчіть, лише у 2015 році показник склав 62,1 на 100 тисяч жіночого населення. У минулому році в Чернігівській області захворіло на цю патологію 355 жінок. Набагато рідше, але все ж таки ця патологія зустрічається й у чоловіків, показники по ній складають 1−2% від загальної кількості хворих, у минулому році зареєстровано два таких випадки. Тож хірург-мамолог, лікар вищої категорії Чернігівського обласного онкологічного диспансеру Сергій Полєнков, який сьогодні відповідає на жіночі запитання, наголошує: питання ранньої діагностики онкологічного захворювання вкрай актуальне.

− Сергію Едуардовичу, то які ж чинникивпливають на захворюваність?  

− Перша группа чинників – це фактори, пов’язані зі способом життя. Тривала діяіонізуючої радіації, куріння, зловживання алкоголем, тривалий контакт зі шкідливими газами, отрутохімікатами.                      Другагрупа – це фактори, пов’язані із сексуальною, репродуктивною функцією жінки. Відсутність статевого життя 10 і більше років у віці 25−50, статеві контакти рідше одного разу на тиждень, незадоволеність статевим життям, кількість абортів понад 7, перші пологи після 28 років, народження першої дитини з массою більше 4 кг, годування грудьми менше п’яти місяців, ранній (до 12 років) або пізніший (після 16 років) початок менструацій, ранній (до 45 років) або пізній (після 53) клімакс. Третя група – це супутні захворювання: неврастенія, негаразди з печінкою, порушення функції щитовидної залози, цукровий діабет, захворювання і травми молочних залоз, гінекологія. Четверта група – спадкова схильність, наявність раку молочної залози у близьких родичів, у 13 і 18 парах хромосом виділено два гени − BRCA-1 і BRCA-2,  які відповідають за передачу цієї хвороби від матері до дочки і подальшим жіночим поколінням.    

− Як їх уникнути? Напевно, є якась і протидія?

− Так, до чинників, які знижують ризик захворюваності на рак молочної залози, відносяться: вживання рослинної їжі, морепродуктів, рослинних олій, ранні перші пологи, лактація (годування груддю в молодому віці дозволяє знизити ризик розвитку раку молочної залози в період менопаузи), своєчасне звернення до лікаря, що дозволяє знизити ризик неоплазії до 37% за умови  регулярних оглядів у фахівця.

− Таким чином, розглянувши більшість чинників ризику, з певною часткою оптимізму можна припустити, що зменшуючи або повністю блокуючи той чи інший фактор або все разом, можна попередити розвиток такого грізного захворювання як рак молочної залози?

− На жаль, далеко не завжди вдається уникнути хвороби, втім вкрай важливо виявити її на ранніх етапах. Адже успіх лікування знаходиться у  прямій залежності від стадії захворювання. Лікування цієї грізної хвороби на початкових стадіях досягається практично у 100% випадків, і чим пізніше встановлено діагноз, тим важче з нею боротися, тим гірше прогноз.

− Отже, профілактика раку грудей починається в мізках…

− Поза всяким сумнівом, раннє виявлення пухлини залежить в першу чергу від самої жінки! Та, котра піклується про своє здоров’я, повинна взяти за правило щомісячне самообстеження молочних залоз. Жінкам з наявним менструальним циклом самообстеження слід проводити раз на місяць через 3−5 днів після закінчення менструації, саме в цей період молочні залози найбільш доступні для пальпації. Якщо жінка перебуває у стані менопаузи або менструальні цикли нерегулярні, робити це необхідно в будь-якийфіксований час кожного місяця.

− Тож що Ви як мамолог порадите нашим жінкам?

− Самообстеження проводити в добре освітленому приміщенні (бажано при денному освітленні). Починати обстеження слід  з огляду нижньої білизни, тих місць, які прилягають до соска. Необхідно переконатися у відсутності будь-яких плям, які можуть свідчити про виділення із соска Потім роздягніться до пояса, станьте перед дзеркалом й уважно огляньте свої молочні залози у трьох положеннях: а) руки опущені донизу, уздовж тулуба; б)  руки – на поясі; в) руки підняті догори. Зверніть увагу на соски, ареоли, переконайтеся у відсутності почервоніння, лущення, інших змін у цій зоні, чи немає зміни кольору шкіри молочних залоз, втягнення шкіри, майданчиків з утворенням «лимонної кірки», асиметрії. Асиметрія розмірів і форм молочних залоз не завжди є патологією, але якщо ці явища з’являються в динаміці або наростають, на це слід звернути увагу. Наступний етап – пальпація молочних залоз. Пальпацію необхідно робити подушечками з другого по п’ятий палець. Приляжте на ліжко, під лопатку тієї сторони, з якої починаєте пальпацію, підкладіть валик, так, щоб молочна залоза була “розпластаною”. Пальцями правої руки, круговимирухами по колу або човниково, згори вниз, обмацайте всі зони молочноїзалози, сантиметр за сантиметром. Особливу увагу приділіть верхнє-зовнішнім квадратам. До 60% пухлин локалізується саме в цій зоні. Потімпальцями лівої руки обстежте праву молочну залозу аналогічним образом.Заведіть щоденник, і все, що виявили, занесіть в нього.

У разі, якщо при самообстеженні ви виявили будь-які зміни, вам слідзвернутись до лікаря-мамолога, який веде прийом у кожній з поліклінік. Незалежно від результатів самообстеження, кожній жінці після 40 років слід двічі на рік проходити обстеження в лікаря-мамолога та раз на два роки робити мамографію. Жінкам, у яких є два й більше факторів ризику, огляди необхідно проводити, починаючи з 30 років.

Самообстеження й обстеження молочних залоз проводиться з метою виключити наявність пухлини. Забобони склалися навколо поняття «пухлина». Нібито це невиліковне, це фатальна хвороба… Усе це  абсолютно невірні забобони і побороти їх можна за допомогою знань, інформації та довіри до лікаря.