Рак шкіри – захворювання, яке розвивається з багатошарового плоского епітелію. Найчастіше – на відкритих ділянках шкіри. На обличчі найбільше схильні до раку шкіри ніс, лоб, вуха й кутики очей. На тулубі злоякісне переродження клітин шкіри трапляється рідше. Частіше за все рак шкіри буває у людей, старших 60 років, які мають світлу шкіру та проводять багато часу на відкритому сонці.
ПРИЧИНИ Й ЧИННИКИ РОЗВИТКУ
Існує безліч причин та чинників, що сприяють розвиткові раку шкіри, серед яких виділяють дію на шкіру канцерогенних хімічних речовин:
- Нераціональне харчування. Вживання великої кількості продуктів, що містять нітрати й нітрити, сприяє розвитку ракового процесу. Небезпеку являють собою смажені страви, ковбасні вироби, копченості, консерви та маринади.
- Теплове й радіоактивне випромінювання.
- Травми родимок (наприклад, це може відбутися під час гоління).
- Променевий дерматит. Рак шкіри може розвинутися як ускладнення променевого дерматиту.
- Опіки, дія ультрафіолетового випромінювання, татуювання. При цьому небезпечними є татуювання, нанесені на непошкоджені ділянки шкіри й на шкіру з ластовинками та родимками.
- Спадкові чинники. Якщо в сім’ї є випадки раку шкіри, то у родичів існує підвищений ризик розвитку такої патології.
- Дуже світла шкіра.
- Літній вік.
- Надмірне вживання алкогольних напоїв та куріння.
- Хронічні захворювання шкіри.
- Мешкання в південних регіонах з високою сонячною активністю.
- Відвідування соляріїв.
КЛАСИФІКАЦІЯ РАКУ ШКІРИ:
— плоскоклітинний;
— базальний (базаліома);
— клітинний.
ЯК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ЗАХВОРЮВАННЯ:
Під час діагностики запідозрити рак шкіри можна за такими ознаками:
— несиметричне утворення;
— нечіткість меж родимки;
— колір, який не є характерним для звичних утворень;
— дуже великий розмір новоутворень.
Симптоми, характерні для всіх видів раку шкіри:
- Істотна втрата маси тіла, яка не пов’язана з дієтою або фізичним навантаженням; хронічна втома, незважаючи на відпочинок; зниження апетиту; підвищення температури в незначних межах – до 37-37,5 градуса; збільшення лімфатичних вузлів, які достатньо легко визначаються при пальпації; виражений больовий синдром – характерний для запущених стадій захворювання.
Для злоякісних новоутворень із плоского епітелію характерні такі ознаки: ранка або виразка, яка довгий час кровоточить або не загоюється; поява наросту, що покривається лусками. Для базаліоми характерна поява одиночного утворення, яке має форму півкулі. Пухлина злегка підіймається над шкірою, має колір або сіруватий, або рожевий, з перлистим відтінком.
Меланома. Це один із найнебезпечніших різновидів раку шкіри, що відрізняється стрімким розвитком і метастазуванням. До появи меланоми на шкірі з’являються утворення, наприклад, ластовинка, родимка або інше утворення, яке активно виробляє меланін.
Аденокарцинома. Цей вид пухлини зустрічається достатньо рідко. Частіше за все аденокарцинома локалізується в пахвових западинах, складках під грудьми, тобто в тих ділянках, де скопичені сальні залози. Зовні аденокарцинома нагадує невеликий горбик або вузлик. Аденокарцинома характеризується сповільненим зростанням, проте в міру переходу в активну фазу пухлина починає уражувати м’язи й може збільшитися до значних розмірів.
При появі будь-яких змін на шкірі потрібно звертатися до лікаря-дерматолога.
ДІАГНОСТИКА
У першу чергу проводиться візуальний огляд зміненої ділянки шкіри. Це досить інформативний метод дослідження, що дозволяє запідозрити рак шкіри. Для встановлення остаточного діагнозу проводиться біопсія – взяття невеликої ділянки новоутворення для гістологічного дослідження.
ЛІКУВАННЯ
Найпоширенішим лікуванням раку шкіри є хірургічне видалення новоутворення. Крім хірургічного втручання захворювання також може піддаватися лікуванню променевою терапією і хіміотерапією.
У занедбаних стадіях деякі види раку шкіри (наприклад, меланома) дають метастази. В таких випадках прогноз несприятливий через ураження життєво важливих органів.
ПРОФІЛАКТИКА
Регулярні огляди у лікаря-дерматолога – основа профілактики раку шкіри. Знизити вірогідність розвитку цієї патології можна, якщо обмежити перебування під сонцем, а також виключити контакт із канцерогенними речовинами.
Григорій БАДАЛЯН, лікар хірург-онколог мамологічного відділення Чернігівського медичного центру сучасної онкології