РАК КОСИТЬ УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ

Злоякісні захворювання є однією з обтяжливих медичних і соціально-економічних проблем в Україні. Суспільна криза, що триває протягом останніх років, негативно впливає на демографічну ситуацію у країні. Починаючи з 1991 року, відсутній природний приріст населення, відзначається старіння нації. Тепер смертність перевищує народжуваність більш ніж на 300 тисяч осіб щорічно.

У загальній структурі смертності злоякісні хвороби займають друге місце (13–15%), поступаючись лише серцево-судинній патології. А 35% померлих від раку – це люди працездатного віку. Тож не чекай, поки він на горі свисне − прийди і перевір своє здоров’я!

Згідно з прогностичними розрахунками, у 2020 році хворих на рак буде двісті тисяч, тобто захворюваність зросте ще на 25% порівняно з 2000 роком. Вже сьогодні ризик захворіти на злоякісне захворювання протягом життя становить для чоловіків 28%, а для жінок – 18,5%.

Антропогенне забруднення зовнішнього середовища в країні пов’язане з великою кількістю автотранспорта, гірничо-металургійною, паливно-енергетичною, хімічною і нафтохімічною промисловістю та ядерною енергетикою. За останнє десятиліття на 30% збільшився обсяг викидів вуглецю в атмосферу від спалювання добувних видів палива. У 2008 році за індексом екологічної сталості Україна знаходилась на 110 місці серед 122 країн світу. У північних областях України близько шести мільйонів населення живе в умовах підвищеного рівня радіації – результат наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (1986). Найбільш високою онкологічною захворюваністю відзначаються південні та східні регіони України, у яких знаходяться основні металургійні, вугільні та енергетичні комплекси.

   У країні курять 51% чоловіків і 19% жінок. У той же час куріння є фактором ризику понад 25 хвороб, які в структурі смертності нашого населення становлять 75%. Вважається, що куріння призводить до загибелі не менше 120 тисяч осіб щорічно, спричиняє 25–40% випадків смертності від раку та є основною причиною раку легень (30%).

Відомо, що спосіб життя людини приблизно на 50% визначає її здоров’я. Отже, шкідливі звички (куріння, алкоголь, наркотики), неправильне харчування, несприятливі умови праці, моральне і психічне навантаження, бідність, самотність, низький освітній і культурний рівень тощо  – все це не можна ігнорувати, тому що в сукупності ці негативні  фактори є основним фоном, а то й причиною розвитку хвороб. Природні кліматичні умови проживання та екологічні фактори (забруднення повітря, води, грунту) визначають ще 20% здоров’я людини. Генетичний фонд популяції, схильність до спадкових хвороб – це також близько 20%. І лише 10% здоров’я залежить від якості медичної допомоги.

За прогностичними розрахунками ВООЗ, із 2020 року у світі щорічно буде реєструватися 20 мільйонів нових випадків раку. З них більш як 70% буде діагностуватися у країнах, що розвиваються, і близько 50% усіх випадків раку будуть не курабельні. Стратегія ВООЗ із контролю над раком передбачає розвиток трьох глобальних напрямків: профілактичних, скринінгових та освітніх програм.

Вважається, що лише модифікацією дієти можна зменшити захворюваність на рак на 30%. Для цього необхідно збагатити свій раціон овочами, фруктами, клітковиною, зменшити споживання м’яса, уникати тваринних жирів, не переїдати.

При відмові від куріння щорічну захворюваність на злоякісні пухлини можна було б зменшити на 20%.

    До 15% ракових захворювань у світі спричиняють різноманітні інфекційні збудники (наприклад: рак печінки – віруси гепатитів В і С, рак шийки матки – герпевіруси, рак шлунку – Helicobacterpyilori, лімфоми і назофарінгеальний рак – вірус Епштейна-Бара, саркому Капоші – ВІЛ-інфекція). Отже, цю группу злоякісних пухлин потенційно можна попередити шляхом імунізації та вакцінації.                                  

Скринінгові програми для ранньої діагностики раку невіддільні від масового навчання населення і медичних кадрів. Підготовка спеціалістів, наукові дослідження молекулярних і генетичних механізмів розвитку раку, розвиток новітніх лікувальних технологій – все це невід’ємний компонент науково-освітньої програми ВООЗ.