Психологічна допомога

  На шляху до перемоги над онкологічною хворобою: вчимося його долати разом

Рак, так називаємо ми цю недугу в народі, —  страшне слово яке відразу вселяє в людину страх, змушує панікувати, вимальовує страшну картину безвиході.  Коли людина дізнається що хвора на онкологію то  кардинально змінюється її  життя і її найближчого оточення, близьких і рідних.  Почувши про рак, вирішує для себе: «Мені нема чого жити далі».  Дуже важливим є те, що потрібно зрозуміти, що ні в якому разі не можна опускати руки і віддаватися хворобі. Запамятати одне, онкологічний діагноз не є вироком, це лише хвороба яка лікується. Лікарі-онкологи Чернігівського медичного центру сучасної онкології постійно  наголошують на  діагностичне обстеження. Також у Чернігівському онкоцентрі постійно проводяться акції безкоштовних профілактичних обстежень.

Запамятайте, життя не закінчується, коли чуєте: «У вас рак». Життя не закінчується і після того, як ви пройшли весь цей шлях – від почутого діагнозу до ремісії. Це шанс переосмислити своє ставлення до життя та зрозуміти, що потрібно жити тут і зараз. В цей етап з’являється новий головний принцип – якщо Ви  цього не хочете,  то не робіть. Якщо Вам не подобається робота, то  не виконуйте.  Не потрібно витрачати час на те, що Вас дратує, переступати через себе, змушувати. Ви повинні наповну насолоджуватись своїм життям. Кожна людина обов’язково  отримує підтримку, розуміння і любов від рідних, друзів, близьких. Кожна хвилина, година, день, тиждень, прожиті з позитивними емоціями дуже важливі. Ніколи не можна піддаватися хворобі і треба завжди боротися за своє життя.  Постійно кажіть собі, що у кожній ситуації треба знаходити радість. Знайте, що завжди  є вихід, був і буде, в любій ситуації, в любому випадку. Не витрачайте марно свої думки і свій спокій.

 У боротьбі за життя важливо не забувати жити  — візьміть собі це за правило.

 На своєму прикладі показують, що не дивлячись на всі труднощі, життя триває.

В  Україні є громадська організація, що об’єднує пацієнток онкологів у боротьбі з раком молочної залози — «жінки-амазонки».  Назву організації подарувала давня легенда про плем’я войовничих жінок-амазонок. За цією легендою, амазонки видаляли собі праву молочну залозу, аби вона не заважала їм влучно стріляти з лука. 

Волонтерський жіночий рух на Україні зародився в кінці 90-х років. В 1999 році завдяки українсько-американській організації РАТН (програми оптимальних технологій в охороні здоров’я) було створено кілька груп психологічної підтримки жінок, які перенесли рак молочної залози. 3 1999 року в Україні почалася розбудова Всеукраїнської організації «Разом проти РАКу».

В багатьох містах України  працюють організації, члени яких на волонтерських засадах надають психологічну підтримку жінкам, які перенесли РМЗ.

Жінки-волонтери відвідують  жінок, надають їм психологічну підтримку до і після операції, навчають як поводити себе під час хіміо — та радіотерапії, забезпечують жінок спеціальною літературою.

Проводяться зустрічі жінок, де обговорюються традиційні та додаткові методи лікування, тематичні зустрічі з майстрами мистецтв, літератури. Жінки відвідують театри, концерти, музеї.

Що середи, у Чернігівському медичному центрі сучасної онкології, проходять  зустрічі активісток, котрі допомагають пройти нелегкий шлях жінок . Вони власним прикладом, вселяють хворим надію у краще, нове та віру у перемогу над хворобою.

За їхніми плечима  20 років невтомної та самовідданої волонтерської допомоги! 

73539711_2449128421823549_4227881942650978304_n
Для Амазонок України 2019 рік ювілейний. Виповнилось 20 років.
72560923_2449128538490204_8616876522415849472_n
Київ. 18 Всеукраїнська конференція "Лікар і пацієнт: разом до ефективної профілактики та лікування РМЗ"

                                          «Онкаут. Історії онкопереможців»

Ще один в примір проект «Онкаут. Історії онкопереможців» — соціальний проект, покликаний розповісти історії людей, які здобули перемогу в бою з онкологічними захворюваннями.

 Розпочинався  проект з виставки світлин 5-ти жінок, які побороли цю недугу .

«Надихає приклад однієї з героїнь, Олександри Васильченко. Вона у 14 років перехворіла на онкологію. І зараз вона лікар-онколог і рятує життя іншим людям».

 Фотовиставка тривала 3 дні під час фестивалю Зелена Сцена. Потім світлини перенесено у Чернігівський  медичний  центр сучасної онкології.