Онкологічні захворювання являють собою складну медичну, психологічну та психосоціальну проб­ле­му. Порівняно зі світовими стандартами нині в Україні ре­єструють вищий рівень захворюваності на онко­логію.  Згаданий діагноз суттєво позначається і на життєвих цілях пацієнтів, адже лікування та боротьба з хворобою стають основними та вкрай нагальними категоріями.  Внаслідок онкопатології психо­логічно також травмуються і рідні хворого . Через їх догляд хвороба виключає близьких пацієнта із соціаль­ного життя, знижує ­рівень їхнього фізичного та психічного ­благополуччя. Встановлення згаданого діаг­­нозу здебільшого спричинює «коливальний ефект» у родині, що призводить до виникнення страхів, невизначеності, порушення планів, зміни звичного способу життя, посилення сімейної напруги. 

Онкологія — хвороба безсилля. Страх займає приблизно половину труднощів у знаннях теми онкології. Щоб боятися менше, треба просто знати, що це таке , як  працює, звідки походить і що можна з цим робити. У всіх нас є так звані атипові клітини (злоякісні). Такі клітини з’являються при збої у роботі в організмі людини, таке може статися, наприклад, в результаті опромінення, стресу , а також при шкідливих звичках і спадковості.  У нас є імунна система, її завдання — відловлювати все стороннє і нейтралізовувати, знищувати. Тобто, у кожної людини є онкоклітини, але імунна система з ними справляється. Припустимо, коли порізати руку, відбувається процес загоєння, клітини ростуть, діляться, а коли рана затяглася, зростання нормальних клітин зупиняється. Якщо щось йде не так імунна система дає збій, атипова клітина починає ділитися. Вона вже не виконує призначених їй функцій,  безконтрольно розмножується і таким чином з’являється пухлина.

Реакцію людини  на звістку про онкологічну недугу можна розділити на декілька етапів:

Перший етап – заперечення поставленому діагнозу, хвороби.

Другий етап – етап протесту, гніву. Зявляються злість та гнів, в такій ситуації досить закономірні, так як завжди виникають на неможливість задовольнити свою потребу, потребу бути здоровим.

Третій етап – етап «торгу», або «переговорів». Під час цього етапу відбувається різке звуження так званого «життєвого горизонту» людини. В цей час може спостерігатися відмова від різноманітних життєвих подій, чи дій, що приносять задоволення і радість – це своєрідний компроміс.

 Четвертий етап – етап депресивного стану. У депресивних проявах провідну роль відіграє песимістичне сприйняття майбутнього та зни­ження життєвого тонусу.

П’ятий етап – прийняття реальної дійсності, прийняття поставленого діагнозу.   Хвороба часто усамітнює людину, розриває її людські зв’язки, звужує життя. Звістка про хворобу часто позбавляє людей творчого пристосування до подій життя, вводить у ступор, робить їх беззахисними.

На етапі первинного лікування для родичів вкрай важливим є емоційний ­стан онкохворого, зменшення тривоги, створення довірливих підтримуючих стосунків. Перебуваючи в близькому контакті з важкою хворобою, людина стикається з такими питаннями: питаннями сенсу, вибору, відповідальності. Людина не здатна змінити минуле, але вона може стати господарем теперішнього, може так спробувати побудувати, організувати своє сьогоднішнє життя, щоб стати його творцем. Своєчасна психологічна допомога є важливим кроком у боротьбі з такою важкою хворобою як онкологія.