ЛАСТІВКИ НАД ОНКОДИСПАНСЕРОМ ОБІЦЯЮТЬ ЛІТАТИ. І ВИСОКО!

На будівлі поліклінічного відділення намалюють мурал ( на фото — ескіз)

Страшний діагноз – це випробування, яке потребує від людини максимальної витримки і мобілізації сил. Здається, доля відбирає все, земля спливає з-під ніг, риска підведена і залишається одне… У таку мить вкрай важливо підтримати хворого, змусити не складати руки і продовжувати, продовжувати виборювати життя! Саме час віддалити людину від думок про безвихідь і направити його помисли в оздоровче русло. Як би там не казали, а лікарняні стіни все-таки тиснуть. Це розуміють лікарі онкодиспансеру, а тому всіляко намагаються в будь-який спосіб покращити настрій людині, яка бореться з онкозахворюванням.

Стіни, наповнені життям

Як розповів головний лікар Чернігівського обласного онкологічного диспансеру Валерій Зуб, у межах реконструкції поліклінічного відділення, яка стартувала в тому році, виникла ідея не просто пофарбувати стіни – виникло  бажання наповнити стіни життєвим змістом, щоби людина, прийшовши в медичний заклад, розуміла, що рак – не вирок, на сьогодні онкологія крокує широкими темпами та є безліч прикладів одужання і незворотної капітуляції онкозахворювання. 

− Подумалось, а чому б не намалювати життєстверджуючий мурал?! Тим більш, що такий різновид творчості досить позитивно зарекомендував себе у всьому світі. А психологи довели, що така масштабна візуалізація оптимістично мотивує людину, − зазначив лікар.

Другим етапом реалізації ідеї став конкурс ескізів муралу, який тривав рівно чотири місяці поспіль. Цей час видався досить плідним для митців – одна ідея йшла наввипередки перед іншою, дивувала своєю новизною і глибиною, примушувала членів журі проекту сперечатися між собою і попри все доводити одне одному найсильніші сторони ескізів.

Втім не обійшлося і без ложки дьогтю: у місті знайшлися громадяни тієї категорії, що були вкрай скептично налаштовані взагалі в необхідності створення такого різновиду художньої композиції, у соціальних мережах навіть засуджували створення такого проекту, мовляв, «краще б поміркували про безкоштовні бахили».

– Ми прийняли до відома всю критику, нам важлива думка кожного. Заклад постійно працює над оновленням матеріально-технічної бази, і всі побажання громадян щодо поліпшення обслуговування обов’язково будуть враховані. Втім, нам би хотілося акцентувати увагу на тому, що не хлібом єдиним люди опікуються, у них є душа, яка навіть у час складних випробувань жадає прекрасного. І завдання лікарів – дати надію, підставити плече, вдихнути життя, і якщо це потрібно – зруйнувати стереотипи, – акцентував увагу Валерій Зуб.

Проте шлях до зірок вкритий тернами, і це було найскладнішим: суддям вкрай важко було визначитися з переможцем конкурсу. Робота обраного переможця вражає своєю простотою, легкістю і при тому глибинним символізмом і душевністю, яку неможливо підробити. 

Сергій, якір, ластівка…

Знайомтесь, Сергій Тонканов – досить молодий, втім вже відомий на всю Україну чернігівський художник і, як він себе сам позиціонує, – агностик, що не визнає жодної з релігій, втім свято вірить у найвищу силу.

Сергій вже не перший рік співпрацює зі своїм наставником і вчителем Борисом Дєдовим, який є фундатором музею сучасного мистецтва «Пласт-Арт», котрий по праву називають кузнею митців.  За плечима Тонканова участь у масштабному проекті «Музей катастроф на водах», що в Криму, де він особисто робив мініатюри легендарного «Титаніка» та підводного човна «Комсомолець», його рук – копії корвету «Вітязь» для  музеїв Міклухи-Маклая, макети Качанівки, Георгіївської (смт Седнів) та Катерининської(м. Чернігів) церков.  А ще – безліч картин у стилі мінімалізму, а іноді й надреалізму, який  відрізняється  використанням ілюзій, парадоксальних, часом взагалі непоєднувальних форм. Але те тільки на перший погляд. Образи картин приходять до митця, не визначаючи часу і місця зустрічі. Так було і цього разу.

– Коли я перший раз глянув на будівлю онкодиспансеру, то зрозумів для себе, що це неодмінно повинні бути ластівки. Не знаю чому – але ластівки. Пригадалось, як під час роботи над музеєм у Криму і я перерив безліч літератури, яка б розкривала символічну сутність  якоря. Він символізує надію. І з ластівкою вийшло теж так, вона символізує надію. І коли літає високо – до доброї погоди, і сподіваюсь – до одужання, – коментує свій вибір Сергій Тонканов.

З легкої руки Тонканова ластівки завжди будуть кружляти над онкодиспансером, і тільки високо. Роботи над муралом стартують у травні, як тільки стіна прогріється. Навіть попри існуючий призовий фонд за ескіз у 5000 гривень, Сергій Тонканов створив композицію безкоштовно. Разом із Борисом Дєдовим вони прийняли рішення передати ці кошти на користь онкодиспансеру. За словами адміністрації медичного закладу, гроші підуть на придбання інвентарю та фарби для створення муралу.