ГОЛОВНИЙ ЛІКАР ВАЛЕРІЙ ЗУБ РОЗПОВІВ ПРО ВІЗИТ ДО ЛАТВІЇ

ВАЛЕРІЙ ЗУБ: Рівень лікарень у Латвії визначають не ліжкодні, а кількість вилікуваних пацієнтів

Впродовж другого тижня квітня головний лікар обласного онкологічного диспансеру, кандидат медичних наук   Валерій ЗУБ у складі представницької делегації Чернігівського регіону перебував у дружній до нас Латвії. Під час робочого візиту чернігівцям вдалося побувати в багатьох медичних установах. На думку Валерія Зуба, поїздка дуже плідна: у латвійських колег є що перейняти, особливо у плані адміністрування та модернізації медустанов. Більш докладніше — в інтерв’ю.

— Валерію Олексійовичу, поділіться враженнями від поїздки до Латвії.

 — Це була дуже цікава багатогранна поїздка. У нас була представницька делегація — голова облдержадміністрації Валерій Куліч, міський голова Владислав Атрошенко, головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру Микола Дейкун, інші голови районних рад. Для нас підготували різносторонню програму. Ми побачили, як там розвивається місцеве самоврядування, ознайомилися з процесом децентралізації, відвідали різні заклади соціальної сфери. В тому числі й медичні.

— Розкажіть про особливості роботи і оснащення латвійських лікарень. 

 — Дуже сподобалася Ризька східна лікарня. Вона об’єднує в собі шість стаціонарів — «Латвійський онкологічний центр», «Латвійський центр інфектології», «Центр туберкульозу і хвороб легенів», центр патології, клініки хірургії, невідкладної медичної допомоги. Це об’єднання дало можливість різнопрофільним медичним закладам працювати централізовано. Кожна клініка спеціалізується на чомусь конкретному, але разом з тим взаємозв’язки між ними значно спростилися. На всі шість клінік діє одна лабораторія. Лікар іде на консультацію з одного закладу в інший без будь-яких заяв. Без проблем хворого можуть перевести з одного відділення в інше. І такий напрямок роботи ми однозначно повинні перейняти. Побували у двох районних лікарнях. У Прейльському та Огрському краї. В першій лікарні в акушерському відділенні народжується близько 460 малюків на рік. До них вагітні приїжджають з усіх навколишніх районів. За рахунок цього заклад живе. Рівень лікарні в Огрському краї набагато кращий. На прийом до лікаря там записуються через реєстратор. Підходиш до реєстратора, натискаєш спеціаліста і тобі видається чек із номером черги. Через деякий час на електронному табло показується твоє прізвище і ти йдеш до спеціаліста. Так само потрапляють і в окремі кабінети. В Огрській лікарні є комп’єтерний тамограф, МРТ. Там роблять різнопланові операції. Це високий рівень як для районної лікарні. 

— Як лікар-онколог, що відмітили для себе в Латвійському онкологічному центрі? 

— Ми оглянули весь заклад. Пройшлися операційними, реанімаційними палатами. Подивилися умови денного стаціонару, діагностичну, лікувальну апаратуру. Ми, дійсно, відстаємо по медичному оснащенню. Для лікування злоякісних пухлин ми використовуємо хімічні елементи, які дають радіоактивні промені. Вони від цього відмовилися і встановили лінійний прискорювач променевої терапії. Це сучасний метод лікування злоякісних пухлин. Завдяки лінійному прискорювачу променевої терапії лікарі можуть точніше направити опромінення на пухлину і не зачіпати здорові тканини. При цьому доза опромінення може бути значно вищою. Завдяки чому пухлина знищується в корені без шкоди для здорових органів. При звичайній променевій терапії знищуються одночасно і злоякісні клітини, і здорові тканини. Зараз ми не зможемо повністю відмовитися від цих радіоактивних джерел, але думаємо над тим, як і нам встановити лінійний прискорювач променевої терапії. Сподобався їхній перехід на стаціонарзамінні технології. Це — використання максимально денних стаціонарів амбулаторного лікування. Латвійці зробили величезне відділення на 50 ліжок для денного стаціонару. Там хворі проходять лікування за один день. Операції роблять без госпіталізації пацієнтів. Ми теж до цього підходимо. Нещодавно відкрили у себе відділення денного стаціонару на 20 ліжок. Перебування одного хворого в умовах стаціонарного лікування обходиться у 250 гривень на добу. Денна форма перебування дозволяє надавати медичну допомогу набагато більшій кількості пацієнтів при менших фінансових витратах. Особливо це зручно для наших місцевих жителів. 

— А як фінансуються лікарні?

— У Латвії нема такого поняття як ліжкодні. Лікарні фінансуються в залежності від кількості пацієнтів. Наприклад, людина захворіла на пневмонію і це лікування коштує 300 євро (це умовна ціна для прикладу). Незалежно від того, скільки хворий лежатиме в лікарні, заклад все одно отримає ці 300 євро. Тому лікарі зацікавлені в тому, щоб пацієнт якомога швидше одужав і на його місце прийшов хтось інший. Престижність лікарні визначають не ліжкодні, а кількість вилікуваних пацієнтів. 
Крім того, лікарні щомісяця отримують від держави певну кількість квот на якісь окремі послуги для пацієнтів (аналізи, обстеження, операції). Наприклад, за один місяць держава оплачує 100 операцій. Решта пацієнтів може лікуватися за свій рахунок або чекати наступного місяця. Тому в лікарні половина квотних операцій, а половина оплачуваних пацієнтами. В інтересах лікарень мати якомога більше квотних послуг, бо іноді люди принципово не хочуть платити. До речі, в кожній лікарні є головний лікар і директор лікарні. Останньому не обов’язково мати медичну освіту, він виконує роботу менеджера. Закуповує обладнання, проплачує рахунки. Іноді головним лікарем і директором може бути одна людина. І певною мірою це краще, бо він знається на ліках, медичному обладнанні, що найбільше треба закладу. Головний лікар за бажання може робити операції, але грошей за це не отримує. Він робить це для того, щоб не втратити свою кваліфікацію.

— Після того, як побачили латвійські лікарні, дізналися про особливості їхньої медицини, що хотілося б впровадити у себе?

— Ми підтримуємо ідею об’єднання кількох лікарень в одну велику. Це добре, коли медичні заклади спеціалізувалися на чомусь конкуретному. Показник рівня роботи лікарень повинен залежати не від ліжкоднів, а від кількості вилікуваних пацієнтів. Крім того, хочеться забезпечити наш онкодиспансер гарною радіологічною апаратурою. Поступово впроваджувати нові технології, методи лікування, операції. Поступово переводити пацієнтів на амбулаторне лікування, переходити на стаціонарзамінні технології. Плануємо економити кошти за рахунок власної кухні та пральні. А ще нам треба запровадити таку програму. В Латвії кожна жінка 50-70 літ раз на два роки отримує нагадування про мамографічне обстеження. Цим займається держава. Йти чи не йти — це вибір кожного. Але більшість жінок цим нагадуванням не зволікає. 
Нам є чому повчитися у наших латвійських колег. Тепер ми чекаємо на їхній приїзд до нас. Маємо підписати меморандум про співпрацю. Це дасть можливість покращити рівень нашої медицини. Наші спеціалісти (хіміотерапевти, мамологи) зможуть їздити запозичувати досвід. 

За матеріалом видання «Деснянська правда»